Аналітична довідка

за результатами анкетування батьків майбутніх першокласників

          Відповідно до плану роботи практичного психолога у термін з 04 квітня по 30 квітня 2023 року практичним психологом Півень Н.А. проводилося онлайн-анкетування батьків майбутніх першокласників за допомогою Coogle  форми.

          В анкетуванні  взяли участь батьки дітей старших груп №4 та №7. Досліджено: 23 респондента з 38 . Вік дітей старших груп складає від 5 років 6 місяців до 7 років 1 місяць. Середній вік дітей: 5 років 9 місяців.

Мета дослідження: визначення психологічної готовності дитини до школи, а саме передумов до оволодіння навичками навчальної діяльності: рівня розвитку довільності, уміння прийняти і чітко, відповідно до вимог, виконати завдання дорослого, довести роботу до кінця; уміння копіювати зразок, здійснюючи самоконтроль своїх дій і самооцінку результатів роботи; рівня розвитку моторики; виявити бажання дитини йти до школи, характер її внутрішньої позиції; визначення деяких параметрів інтелектуального розвитку дитини.

Предмет дослідження: психологічна готовність дитини в розумовому, емоційному і соціальному відношенні .

Теоретичне обґрунтування.

          Як найбільш загальний результат психічного розвитку дитини і показник його адекватності, у кінці вікового періоду у дошкільнят формується інтегральне особистісне новоутворення - шкільна зрілість.

Шкільна зрілість дошкільняти - прийнятний рівень фізичного і психічного розвитку шестирічної дитини, що забезпечує її адекватне пристосування до умов шкільного навчання.

Шкільна зрілість є інтегральною характеристикою дитини і складається з фізичного та психологічного компонентів.

Фізична готовність дитини до навчання в школі передбачає адекватні параметри фізичного розвитку (зріст, вага), достатні сенсорні можливості (зір, слух) дитини та прийнятний стан її здоров'я.

Якщо школа постає перед дитиною переважно як джерело розваг, то дитина виявляється не готовою до труднощів учіння.

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання включає мотиваційний компонент - наявність позитивного ставлення до перспективи шкільного навчання, стійкого бажання навчатись в школі. Розрізняють дошкільників з трьома типами ставлення до перспективи майбутнього навчання в школі:

• позитивна мотивація, в якій при стійкому бажанні стати школярем дитину приваблюють або зовнішні атрибути навчання (шкільне приладдя, дзвоники тощо), або ж нею рухають пізнавальні чи соціальні чинники,
• негативне ставлення до майбутнього навчання в школі, сформоване через залякування батьків або сприймання негативного досвіду навчання старших братів чи сестер,
• індиферентне, байдуже ставлення, що супроводжується визнанням дошкільником необхідності навчання в школі, але емоційні реакції дитини є нейтральними.

Очевидно, що найбільш сприятливим є позитивне ставлення дошкільника до майбутнього навчання в школі. Тут особливу роль відіграє вміння батьків правильно окреслити для дитини зміст та значення шкільного навчання, викликати бажання стати школярем.

Інтелектуальний компонент розглядається як наявність запасу конкретних знань, базового кругозору, розумових вмінь для спроможності виділити навчальне завдання і виконати його. Прагнення стати школярем стимулюється у дошкільника пізнавальною спрямованістю, допитливістю, що сприяє розумовому розвитку дитини.

Емоційна зрілість дошкільняти - зменшення імпульсивних реакцій, прояв емоцій у відповідності до соціальних норм та вимог, можливість тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання.

Емоційно-вольовий компонент - спроможність до регуляції дитиною власної поведінки та емоційних виявів відповідно до навчальних ситуацій та соціальних вимог, здатність довільно спрямовувати свою психічну діяльність, формування емоційної зрілості.

Соціальний компонент - спроможність дитини адаптуватись до нових соціальних умов шкільного навчання, прийняти на себе навчальні обов'язки, налагоджувати ефективне спілкування з новими дорослими та ровесниками.

Підготовка дитини до школи включає формування у неї готовності до прийняття нової соціальної позиції - становища школяра, який має коло важливих обов'язків та прав, займає нове становище в суспільстві.

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання не з'являється автоматично по завершенню дошкільного періоду, а потребує ґрунтовної стимуляції зі сторони дорослих.

У результаті анкетування батьків дітей старших груп №4 та №7 на момент обстеження було виявлено:

• 91,3% дітей, кількістю 21 осіб,  виявили позитивне бажання йти до школи (мотиваційна готовність);
• 95,7% дітей, кількістю 22 осіб, зацікавлені майбутнім навчанням в школі (мотиваційна готовність);
• 91,3% дітей, кількістю 21 осіб, можуть самостійно виконувати завдання (емоційно-вольова готовність);
• 87% дітей, кількістю 20 осіб вміють складати розповіді за картинкою (інтелектуальна готовність);
• 65,2% дітей, кількістю 15 осіб можуть розповісти напам’ять декілька віршів (інтелектуальна готовність);
• 65,2% дітей, кількістю 15 осіб вміють читати по складам (інтелектуальна готовність);
• 100% дітей, кількістю 23 осіб засвоїли прямий та зворотній рахунок в межах 10 (інтелектуальна готовність);
• 91,3% дітей, кількістю 21 осіб  відповідають віковій нормі розвитку дрібної моторики рук (інтелектуальна готовність);
• 95,7% дітей, кількістю 22 осіб можуть узагальнювати поняття (інтелектуальна готовність);
• 95,7% дітей, кількістю 22 осіб намагаються  прийняти і чітко, відповідно до вимог виконати завдання дорослого, довести роботу до кінця, здійснюючи самоконтроль своїх дій і самооцінку результатів роботи.

Висновок:

• 88% дітей, кількістю 20 дітей мають на момент анкетування батьків прийнятний рівень фізичного і психічного розвитку шестирічної дитини, що забезпечить їй адекватне пристосування до умов шкільного навчання.

Рекомендації

Запропонувати батькам продовжувати влітку:

• створити та забезпечити для дитини безпечну і благополучну атмосферу у будинку;
• розвивати у дітей вміння концентруватися на інструкції дорослого, розвивати здатність планувати свою діяльність і вибирати засіб для її здійснення; співвідносити мету й результат, підпорядковувати мотиви поводження;
• сприяти розвитку у дітей монологічного мовлення й ділового спілкування, активізувати словниковий запас;
• удосконалювати у дітей координацію рухів і зору; моторики: якість штрихування, регулювання сили натиску;
• продовжувати інтелектуальний розвиток дітей: здатність установлювати причинно-наслідкові зв’язки, уміння робити висновки й умовиводи.  

12. 05. 2023р.                    Практичний психолог:                       Наталія ПІВЕНЬ

Узагальнені результати педагогічного обстеження дітей на рівень засвоєння знань, умінь, навичок відповідно до програмових вимог.