Права педагога під час атестації

• Атестуватися не раніше як після двох років роботи, якщо педагог почав працювати одразу після завершення вишу.
• Атестуватися без попереднього проходження підвищення кваліфікації, якщо в міжатестаційний період:

• присудили науковий ступінь або присвоїли вчене звання;
• підвищив кваліфікацію завдяки участі в семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах згідно з річним планом підвищення кваліфікації.

• Перенести термін чергової атестації на один рік через:

• тривалу тимчасову непрацездатність;
• перехід на роботу в інший заклад освіти в рік проведення чергової атестації;
• інші поважні причини.

• Відстрочити чергову атестацію до завершення навчання, якщо педагог поєднує роботу з навчанням у виші за спеціальністю педагогічного профілю.
• Атестуватися без дотримання послідовності у присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації, якщо в міжатестаційний період педагог отримав:

• перемогу (або звання лауреата) в конкурсах фахової майстерності, що проводять центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належить заклад освіти;
• науковий ступінь, учене (почесне) звання, з яким збігається діяльність за профілем.

• Зберегти присвоєні за результатами попередньої атестації кваліфікаційну категорію (тарифний розряд) і педагогічне звання:

• у разі поновлення на роботі, яку раніше виконував, незалежно від тривалості перерви в роботі;
• при переході на роботу в інший заклад системи загальної середньої освіти та системи дошкільної освіти, за наявності відповідної фахової освіти;
• на час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (якщо дитина потребує домашнього догляду — до досягнення дитиною шестирічного віку).

• Ознайомитися під підпис із графіком проведення атестації, характеристикою своєї діяльності, рішенням атестаційної комісії.
• Давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності під час засідання атестаційної комісії.
• Отримати під підпис примірник атестаційного листа не пізніше трьох днів після атестації.
• Подати апеляцію на рішення атестаційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня не пізніше ніж за десять днів з дня вручення атестаційного листа.
• Бути присутнім під час розгляду апеляції на рішення атестаційної комісії.

Примітка. Підготовлено відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 06.10.2010 № 930.

Пам'ятку складено відповідно до вимог Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Мі­ністерства освіти і науки України від 6 жовтня 2010 р. № 930 (зі змінами)

Педагогічний працівник зобов'язаний:

•  проходити підвищення кваліфікації та чергову атестацію один раз на п'ять років.

! Вимога проходити підвищення кваліфіка­ції не рідше одного разу на п'ять років не по­ширюється на педагогічних працівників, які працюють перші п'ять років після закінчення вищого навчального закладу.

(п. 1.5—1.7 Положення)

Педагогічний працівник має право:

• Вільно обирати форми навчання, про­грами та навчальні заклади для про­ходження підвищення кваліфікації.

(п. 1.7 Положення)

• У разі прийняття на посаду після закінчення вищого навчального за­кладу — атестуватися не раніше як після двох років роботи на відповід­ній посаді.

(п. 3.13 Положення)

• У разі поєднання роботи з навчанням у вищому навчальному закладі за на­прямом (спеціальністю) педагогічного профілю — відстрочити чергову атес­тацію до закінчення навчання. Присвоєні йому попередньою атестаці­єю кваліфікаційні категорії (тарифні розряди)
  зберігаються до чергової атестації.

(п. 3.16 Положення)

• Атестуватися без попереднього прохо­дження підвищення кваліфікації, якщо у міжатестаційний період йому присуджено науковий ступінь або присвоєно вчене звання і його діяль­ність за профілем збігається з присудженим нау­ковим ступенем чи присвоєним вченим званням.

(п. 3.23 Положення)

• Проходити позачергову атестацію для підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду).

• Позачергова атестація з метою підвищення ква­ліфікаційної категорії може проводитися не раніше як через два роки після присвоєння попередньої кваліфікаційної категорії.

(п. 1.8 Положення)

! Відлік часу починається з дати останнього засідання атестаційної комісії, на якому прийнято рішення про підсумки атестації.

• Для проходження позачергової атестації слід подати заяву до атестаційної комісії до 10 жовтня.

(пп. 1.8, 3.1 Положення)

• На перенесення терміну чергової атестації на один рік через:

• тривалу тимчасову непрацездат­ність;
• перехід у рік проведення черго­вої атестації на роботу до іншого навчального закладу;
• інші поважні причини.

(п. 3.15 Положення)

• У таких випадках необхідно до 10 жовтня пода­ти відповідну заяву до атестаційної комісії.

(п. 3.1 Положення)

• Подавати до атестаційної комісії заяви про присвоєння більш високої кваліфікаційної ка­тегорії (тарифного розряду), якщо його включено до списку осіб, які підлягають черговій атестації.

! Для проходження по­зачергової атестації, перенесення тер­міну чергової атестації чи присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) необхідно подати відповідну заяву до атестаційної комісії до 10 жовтня.

(п. 3.1 Положення)

• Атестуватися без дотримання послі­довності у присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації, якщо у міжатестаційний період:

• став переможцем або лауреатом конкурсів   фахової  майстернос­ті, що проводяться центральни­ми органами виконавчої влади;
• отримав науковий ступінь, уче­не (почесне) звання, що за про­філем збігається з професійною діяльністю.

(п. 4.7 Положення)

• Після  отримання  відповідної  повної вищої освіти атестуватися на присвоєння ква­ліфікаційної категорії:

• «спеціаліст другої категорії» за наяв­ності стажу роботи на педагогічній
  посаді не менше двох років;
• «спеціаліст першої категорії» — не менше п'яти років;
• «спеціаліст вищої категорії» — не мен­ше восьми років.

(п. 4.8 Положення)

• Атестуватися з присвоєнням педагогіч­ного звання.

! Педагогічне звання «вихователь-методист» може присвоювати­ся музичним керівникам, інструкторам з фізкультури, вихователям дошкільних навчальних закладів, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту. При цьому слід врахувати, що такі педа­гогічні працівники повинні мати найви­щий тарифний розряд та стаж педагогіч­ної діяльності не менше 8 років.

(п. 5,1, 5.4 Положення)

• На   збереження   присвоєних  за  ре­зультатами попередньої атестації:

- кваліфікаційної категорії (тариф­ного   розряду)   та   педагогічного звання на час перебування у від­пустці у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до   досягнення   нею   трирічного віку (якщо дитина потребує до­машнього догляду — до досягнен­ня дитиною шестирічного віку);

(п. 3.14 Положення)

—  кваліфікаційної категорії (тариф­ного розряду) та педагогічного звання у разі поновлення на ро­боті, яку раніше виконував, не­залежно від тривалості перерви у роботі;

(п. 3.17 Положення)

- кваліфікаційної категорії (тариф­ного  розряду)   та  педагогічного звання при переході на роботу з одного навчального закладу до іншого навчального закладу, а також на інші педагогічні посади у цьому самому закладі;

(п. 3.22 Положення)

—  кваліфікаційної категорії у разі переходу на посади методиста, вихователя-методиста.

(п. 3.22 Положення)

• Ознайомитися під підпис:

- з графіком проведення атеста­ції — після його затвердження;

(п. 3.2 Положення)

— з характеристикою своєї діяль­ності — не пізніше як за 10 днів до проведення атестації;

(п. 3.4 Положення)

— з рішенням атестаційної комісії — одразу після її засідання.

(п. 3.10 Положення)

• Під час засідання атестаційної комі­сії давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності.

(п. 3.6 Положення)

• Отримати під підпис примірник атестаційного листа не пізніше трьох днів після атестації.

(п. 3.10 Положення)

• Подати апеляцію на рішення атеста­ційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня у десятиденний строк з дня вручення атестаційного листа.

У апеляції на рішення атестаційної комісії необхідно зазначити:

• найменування атестаційної комі­сії, до якої подається апеляція;
• своє прізвище, ім'я, по батькові та посаду (місце роботи), місце проживання;
• у чому полягає необґрунтова­ність рішення атестаційної комі­сії, що оскаржується;
• перелік документів та інших ма­теріалів, що додаються;
• дату подання апеляції.

                       Апеляцію підписує особа, яка подає її.

                       До апеляції додається копія атестаційного листа.

(пп. 6.4, 6.7 Положення)

• Бути присутнім під час розгляду апе­ляції  на  рішення  атестаційної  комісії.

(п. 6.9 Положення)

Пам'ятка

для педагогічних працівників

з питань підвищення кваліфікації

Педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свою кваліфікацію відповідно до нормативних актів та вимог до педагогів. Нещодавно набув чинності Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 № 800 (далі — Порядок), Лист Міністерства освіти і науки України «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників», від  04 листопада 2019 року № 1/9-683.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників — це:

• удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей у межах професійної діяльності чи галузі знань з урахуванням вимог відповідного професійного стандарту (за його наявності);
• набуття досвіду виконання додаткових завдань та обов’язків у межах спеціальності, та/або професії, та/або займаної посади;
• формування та розвиток цифрової, управлінської, комунікаційної, медійної, інклюзивної, мовленнєвої компетентностей тощо.

Педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами і видами.

Форми підвищення кваліфікації:

• інституційна — очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева;
• дуальна;
• на робочому місці;
• на виробництві.

Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватися.

Види підвищення кваліфікації:

• навчання за програмою підвищення кваліфікації;
• стажування;
• участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Окремі види діяльності педагогічних працівників можуть бути визнані як підвищення кваліфікації. Це, зокрема, участь у програмах академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового ступеня, вищої освіти.

Педагогічні працівники підвищують кваліфікацію згідно з планом підвищення кваліфікації закладу освіти на певний рік. Його формують, затверджують і виконують відповідно до Порядку.

Педагогічні працівники мають право підвищувати кваліфікацію поза межами плану підвищення кваліфікації закладу освіти на відповідний рік згідно з Порядком.

Кожен педагогічний працівник закладу освіти відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту» зобов’язаний щороку  підвищувати кваліфікацію з урахуванням особливостей, визначених Порядком.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічними працівниками закладів освіти є необхідною умовою проходження атестації в порядку, визначеному законодавством.

Основні напрями підвищення кваліфікації:

• розвиток професійних компетентностей, зокрема знання фахових методик, технологій;
• формування в дітей спільних для ключових компетентностей умінь, визначених частиною першою статті 12 Закону «Про освіту»;
• психолого-фізіологічні особливості дітей певного віку, основи андрагогіки;
• створення безпечного й інклюзивного освітнього середовища, специфіка інклюзивного навчання, підтримка в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;
• використання інформаційно-комунікативних і цифрових технологій в освітньому процесі, зокрема електронного навчання, інформаційної та кібернетичної безпеки;
• мовленнєва компетентність;
• формування професійних компетентностей, опанування новітніх технологій, ознайомлення із сучасним устаткуванням, обладнанням, технікою;
• розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти, науково-методичних установ і їхніх заступників) тощо.

Педагогічний працівник самостійно обирає послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами в міжатестаційний період у межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації.

Обсяг підвищення кваліфікації

• Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу дошкільної освіти не може бути менше ніж 120 годин на п’ять років.
• Керівник, заступники керівника закладу дошкільної освіти, які вперше призначені на відповідну посаду, проходять підвищення кваліфікації відповідно до займаної посади протягом двох перших років роботи.

Як сформувати план підвищення кваліфікації

Аби сформувати план підвищення кваліфікації на поточний рік, у закладі освіти на засіданні педагогічної ради розглядають пропозиції педагогічних працівників. За згодою педагогічного працівника його пропозицію можуть уточнити або змінити, зокрема з урахуванням обсягу видатків, передбачених на підвищення кваліфікації. За результатами розгляду, педагогічна рада закладу освіти затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік у межах коштів, затверджених у кошторисі закладу освіти.

Якщо пропозиція педагогічного працівника не відповідає обсягу підвищення кваліфікації або немає інформації про суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації, педагогічна рада її не розглядає.

План підвищення кваліфікації закладу освіти на відповідний рік має містити:

• список педагогічних працівників, які повинні пройти підвищення кваліфікації в цьому році;
• теми, напрями чи найменування підвищення кваліфікації;
• форми, види, обсяги (тривалість) підвищення кваліфікації*;
• перелік суб’єктів підвищення кваліфікації;
• строки (графік);
• вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або примітку про безоплатний характер надання такої освітньої послуги чи про самостійне фінансування підвищення кваліфікації педагогічним або науково-педагогічним працівником.

План підвищення кваліфікації може містити додаткову інформацію щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

План підвищення кваліфікації можна змінювати протягом року в порядку, визначеному педагогічною радою. При цьому, за погодженням педагогічного працівника, керівника відповідного закладу освіти чи уповноваженої ним особи й суб’єкта підвищення кваліфікації, строки (графік) підвищення кваліфікації такого працівника протягом відповідного року можна уточнювати без внесення змін до плану підвищення кваліфікації.

* Обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників установлюється в годинах та/або кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи — ЄКТС. Один кредит ЄКТС становить 30 годин.

Процедура визнання результатів підвищення кваліфікації

Результати підвищення кваліфікації суб’єктів, що мають відповідну ліцензію або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання чи підтвердження.

Результати підвищення кваліфікації інших суб’єктів визнають рішенням педагогічної ради закладу освіти.

Педагогічний працівник протягом одного місяця після завершення підвищення кваліфікації подає до педагогічної ради закладу освіти клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації та документ про проходження підвищення кваліфікації.

Якщо педпрацівник підвищував кваліфікацію шляхом інформальної освіти (самоосвіти), замість документа про підвищення кваліфікації він має подати звіт про результати підвищення кваліфікації або творчу роботу, персонально розроблений електронний освітній ресурс тощо. Форму звіту визначає відповідний заклад освіти.

Клопотання протягом місяця з дня його подання розглядають на засіданні педагогічної ради закладу освіти. Для визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічна рада заслуховує педагогічного працівника щодо якості виконання програми підвищення кваліфікації, результатів підвищення кваліфікації, дотримання суб’єктом підвищення кваліфікації умов договору. Відтак має ухвалити рішення про визнання або невизнання результатів підвищення кваліфікації.

Якщо педагогічна рада закладу освіти не визнає результатів підвищення кваліфікації, вона може:

• надати рекомендації педагогічному працівнику щодо повторного підвищення кваліфікації в інших суб’єктів підвищення кваліфікації;
• ухвалити рішення про те, що в подальшому не може включити такого суб’єкта підвищення кваліфікації до плану підвищення кваліфікації закладу освіти.

Участь педагогічних працівників у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо, що здійснюється поза межами річного плану підвищення кваліфікації закладу освіти, може вважатися підвищенням кваліфікації за умови, якщо це визнала педагогічна рада закладу освіти.