Педагогічний працівник зобов'язаний:

    Атестація є обов′язковою.

Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п′ять років.

(п. 4 р. І  Положення)

    Міжатестаційний період не може бути меншим ніж три роки, крім випадків проведення позачергової атестації за ініціативи педагогічного працівника. Час перебування педагогічного працівника в соціальних відпустках, навчання у закладах вищої освіти, а також період, на який переноситься атестація, до міжатестаційного періоду не включаються.

(п. 7 р. І  Положення)

    Підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться в міжатестаційний період відповідно до законодавства і є необхідною умовою атестації.

(п. 8 р. І  Положення)

     Кваліфікаційні категорії та педагогічні звання, як правило, присвоюють послідовно.

(п. 10 р. І  Положення)

    Атестація повинна проводитися з дотриманням академічної доброчесності, визначеної статтею 42 Закону України «Про освіту», тобто:

-       не запозичувати посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

-       дотримуватися норм законодавства про авторське право і суміжні права;

-       надавати достовірну інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність.

(п. 4 р. І  Положення)

Педагогічний працівник має право:

    У разі призначення на посаду - атестуватися не раніше ніж через рік.  

(п. 4 р. І  Положення)

    У разі переходу на роботу з одного закладу освіти до іншого, а також на інші педагогічні посади у закладі освіти або перерви роботи на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви у роботі) - атестуватися не пізніше ніж через два роки після прийняття на роботу.

! Присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання зберігаються.

(п. 14 р. І  Положення)

    На перенесення терміну чергової атестації, але не більше ніж на один рік:

-       у разі тимчасової непрацездатності педагогічного працівника, який атестується, або настання інших обставин, що не залежать від його волі та перешкоджають проходженню ним атестації;

-       у такому випадку за педагогічним працівником зберігається раніше присвоєна кваліфікаційна категорія (педагогічне звання).

(п. 7 р. ІІІ  Положення)

    Проходити позачергову атестацію за його ініціативою та/або за однією з таких умов:

1) визнання переможцем, лауреатом фінальних етапів всеукраїнських, міжнародних фахових конкурсів;

2) наявності освітньо-наукового/освітньо-творчого, наукового ступеня;

3) успішного проходження сертифікації.

(п. 6 р. І  Положення)

! Для проходження позачергової атестації слід подати заяву до атестаційної комісії до 20 грудня.

(п. 2 р. ІІ  Положення)

    На присвоєння кваліфікаційних категорій:

(п. 9 р. І  Положення)

    Атестуватися як педагогічні працівники, якщо немає педагогічної освіти, але має стаж роботи в одній із галузей економіки (крім освітньої) та працює на посадах педагогічних працівників, на присвоєння кваліфікаційної категорії:

-       «спеціаліст другої категорії» за наявності не менше двох років стажу роботи;

-       «спеціаліст першої категорії» — не менше п′яти років;

-       «спеціаліст вищої категорії» — не менше семи років.

(п. 9 р. І  Положення)

    Атестуватися з присвоєнням (підтвердженням) педагогіч­ного звання.

! За результатами атестації педагогічні звання присвоюються (підтверджуються) педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії»/«спеціаліст вищої категорії» та які зокрема:

-       упроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології, надають професійну підтримку та допомогу педагогічним працівникам (здійснюють супервізію);

-       беруть участь у процедурах і заходах, пов′язаних із забезпеченням якості освіти та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти;

-       були визнані переможцями, лауреатами всеукраїнських, міжнародних фахових конкурсів;

-       підготували переможців всеукраїнських, міжнародних олімпіад, конкурсів, змагань, тощо.

! Педагогічне звання «вихователь-методист» може присвоюватися музичним керівникам та інструкторам з фізичної культури дошкільних закладів освіти.

 (п. 10 р. І  Положення)

    Подавати до відповідної атестаційної комісії документи що, на його думку, свідчать про педагогічну майстерність та/або професійні досягнення в паперовій або електронній формі протягом п′яти робочих днів з дня оприлюднення інформації.

! Електронний варіант документів (формат РВЕ, кожен документ в окремому файлі) надсилається на адресу електронної пошти для подання педагогічними працівниками документів в електронній формі з підтвердженням про отримання.

(пп. 1, 2, 4, 5  р. ІІІ  Положення)

    Бути присутнім на засіданні атестаційної комісії під час розгляду питань, що стосуються його атестації, в тому числі в режимі відеоконференцзв′язку.

(п. 9 р. ІІІ  Положення)

    Отримати атестаційний лист упродовж трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення атестаційної комісії під підпис.

! За заявою педагогічного працівника оригінал атестаційного листа може бути відправлено поштою з повідомленням про вручення або у сканованому вигляді на його електронну адресу (з підтвердження отримання).

(п. 11 р. ІІІ  Положення)

    Ознайомитись з наказом за результатами атестації упродовж трьох робочих днів із дати його видання під підпис.

(п. 14 р. ІІІ  Положення)

    На оплату праці з урахуванням результатів атестації, яка проводиться з дати видання наказу за результатами атестації.

(п. 14 р. ІІІ  Положення)

    Подати апеляцію на рішення атеста­ційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня упродовж семи робочих днів з дати отримання атестаційного листа (особисто або на електронну адресу).

(п. 1 р. ІV  Положення)

    Оскаржити рішення атестаційної комісії вищого рівня щодо розгляду апеляційної заяви до суду в установленому законодавством порядку(п. 6 р. ІV  По

Педагогічний працівник за власним бажанням подає атестаційній комісії під час атестації всі матеріали, які, на його думку, підтверджують його педагогічну майстерність. При цьому педагог має дотримуватися принципу академічної доброчесності, визначеного наразі статтею 42 Закону України «Про освіту», тобто:

• не запозичувати посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримуватися норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надавати достовірну інформацію про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність.

Педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свою кваліфікацію відповідно до нормативних актів та вимог до педагогів. Нещодавно набув чинності Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 № 800 (далі — Порядок), Лист Міністерства освіти і науки України «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників», від  04 листопада 2019 року № 1/9-683.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників — це:

• удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей у межах професійної діяльності чи галузі знань з урахуванням вимог відповідного професійного стандарту (за його наявності);
• набуття досвіду виконання додаткових завдань та обов’язків у межах спеціальності, та/або професії, та/або займаної посади;
• формування та розвиток цифрової, управлінської, комунікаційної, медійної, інклюзивної, мовленнєвої компетентностей тощо.

Педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами і видами.

Форми підвищення кваліфікації:

• інституційна — очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева;
• дуальна;
• на робочому місці;
• на виробництві.

Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватися.

Види підвищення кваліфікації:

• навчання за програмою підвищення кваліфікації;
• стажування;
• участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Окремі види діяльності педагогічних працівників можуть бути визнані як підвищення кваліфікації. Це, зокрема, участь у програмах академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового ступеня, вищої освіти.

Педагогічні працівники підвищують кваліфікацію згідно з планом підвищення кваліфікації закладу освіти на певний рік. Його формують, затверджують і виконують відповідно до Порядку.

Педагогічні працівники мають право підвищувати кваліфікацію поза межами плану підвищення кваліфікації закладу освіти на відповідний рік згідно з Порядком.

Кожен педагогічний працівник закладу освіти відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту» зобов’язаний щороку  підвищувати кваліфікацію з урахуванням особливостей, визначених Порядком.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічними працівниками закладів освіти є необхідною умовою проходження атестації в порядку, визначеному законодавством.

Основні напрями підвищення кваліфікації:

• розвиток професійних компетентностей, зокрема знання фахових методик, технологій;
• формування в дітей спільних для ключових компетентностей умінь, визначених частиною першою статті 12 Закону «Про освіту»;
• психолого-фізіологічні особливості дітей певного віку, основи андрагогіки;
• створення безпечного й інклюзивного освітнього середовища, специфіка інклюзивного навчання, підтримка в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;
• використання інформаційно-комунікативних і цифрових технологій в освітньому процесі, зокрема електронного навчання, інформаційної та кібернетичної безпеки;
• мовленнєва компетентність;
• формування професійних компетентностей, опанування новітніх технологій, ознайомлення із сучасним устаткуванням, обладнанням, технікою;
• розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти, науково-методичних установ і їхніх заступників) тощо.

Педагогічний працівник самостійно обирає послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами в міжатестаційний період у межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації.

Обсяг підвищення кваліфікації

• Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу дошкільної освіти не може бути менше ніж 120 годин на п’ять років.
• Керівник, заступники керівника закладу дошкільної освіти, які вперше призначені на відповідну посаду, проходять підвищення кваліфікації відповідно до займаної посади протягом двох перших років роботи.

Як сформувати план підвищення кваліфікації

Аби сформувати план підвищення кваліфікації на поточний рік, у закладі освіти на засіданні педагогічної ради розглядають пропозиції педагогічних працівників. За згодою педагогічного працівника його пропозицію можуть уточнити або змінити, зокрема з урахуванням обсягу видатків, передбачених на підвищення кваліфікації. За результатами розгляду, педагогічна рада закладу освіти затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік у межах коштів, затверджених у кошторисі закладу освіти.

Якщо пропозиція педагогічного працівника не відповідає обсягу підвищення кваліфікації або немає інформації про суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації, педагогічна рада її не розглядає.

План підвищення кваліфікації закладу освіти на відповідний рік має містити:

• список педагогічних працівників, які повинні пройти підвищення кваліфікації в цьому році;
• теми, напрями чи найменування підвищення кваліфікації;
• форми, види, обсяги (тривалість) підвищення кваліфікації*;
• перелік суб’єктів підвищення кваліфікації;
• строки (графік);
• вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або примітку про безоплатний характер надання такої освітньої послуги чи про самостійне фінансування підвищення кваліфікації педагогічним або науково-педагогічним працівником.

План підвищення кваліфікації може містити додаткову інформацію щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

План підвищення кваліфікації можна змінювати протягом року в порядку, визначеному педагогічною радою. При цьому, за погодженням педагогічного працівника, керівника відповідного закладу освіти чи уповноваженої ним особи й суб’єкта підвищення кваліфікації, строки (графік) підвищення кваліфікації такого працівника протягом відповідного року можна уточнювати без внесення змін до плану підвищення кваліфікації.

* Обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників установлюється в годинах та/або кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи — ЄКТС. Один кредит ЄКТС становить 30 годин.

Процедура визнання результатів підвищення кваліфікації

Результати підвищення кваліфікації суб’єктів, що мають відповідну ліцензію або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання чи підтвердження.

Результати підвищення кваліфікації інших суб’єктів визнають рішенням педагогічної ради закладу освіти.

Педагогічний працівник протягом одного місяця після завершення підвищення кваліфікації подає до педагогічної ради закладу освіти клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації та документ про проходження підвищення кваліфікації.

Якщо педпрацівник підвищував кваліфікацію шляхом інформальної освіти (самоосвіти), замість документа про підвищення кваліфікації він має подати звіт про результати підвищення кваліфікації або творчу роботу, персонально розроблений електронний освітній ресурс тощо. Форму звіту визначає відповідний заклад освіти.

Клопотання протягом місяця з дня його подання розглядають на засіданні педагогічної ради закладу освіти. Для визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічна рада заслуховує педагогічного працівника щодо якості виконання програми підвищення кваліфікації, результатів підвищення кваліфікації, дотримання суб’єктом підвищення кваліфікації умов договору. Відтак має ухвалити рішення про визнання або невизнання результатів підвищення кваліфікації.

Якщо педагогічна рада закладу освіти не визнає результатів підвищення кваліфікації, вона може:

• надати рекомендації педагогічному працівнику щодо повторного підвищення кваліфікації в інших суб’єктів підвищення кваліфікації;
• ухвалити рішення про те, що в подальшому не може включити такого суб’єкта підвищення кваліфікації до плану підвищення кваліфікації закладу освіти.

Участь педагогічних працівників у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо, що здійснюється поза межами річного плану підвищення кваліфікації закладу освіти, може вважатися підвищенням кваліфікації за умови, якщо це визнала педагогічна рада закладу освіти.